(Основна сюжетна лінія Capcom)
Раккун-Сіті (яп. ラクーン
Історія[]
Наприкінці 1960-х років урбанізація стрімко зросла, чи то внаслідок переїзду компанії Umbrella Pharmaceuticals, чи то завдяки збігу обставин. Протягом цього десятиліття в місті було побудовано трамвайну лінію, що з'єднала його зі Стоун-Віллем та Арклейськими горами, а компанія Kite Bros. Railway побудувала систему метро, відкриту в 1969 році. Цього ж року було створено Поліцейський Департамент Раккун-Сіті (RPD) як муніципальну поліцію та побудовано Поліцейська дільниця Раккун-Сіті, хоч в цьому районі й продовжував діяти Департамент шерифа округу Арклей (ASD).
Завдяки економічному буму, якому сприяли постійні інвестиції "Амбрелли" в місто в 1980-х роках, містечко розширилося далеко за межі 1950-х років і швидко перетворилося на туристичне місце, приймаючи мандрівників з інших штатів, а метрополітен розширився до восьми станцій.[1] Після приходу "Амбрелли" вздовж Циркулярної річки з'явився річковий док.
Однак у 1990-1991 роках місто постраждало від рецесії, хоча це було частково виправлено завдяки плану мера Майкла Воррена "Bright Raccoon 21", проєкту відродження міста, який значною мірою фінансувався компанією "Амбрелла". У 1992 році в рамках цього проєкту було збудовано міську лікарню Раккун-Сіті,[2] тоді як іншу лікарню в горах було закрито наступного року через скандал, пов'язаний з компанією.[3] Отримавши контроль над містом, у 1996 році "Амбрелла" профінансувала створення незалежного правоохоронного органу, відомого як "Спеціальна Тактично-Рятувальна Служба (S.T.A.R.S.)". Ця організація складалася з військових ветеранів та наукових експертів і мала проводити кримінальні розслідування, з якими не міг впоратися RPD, як, наприклад, боротьба з тероризмом або боротьба з масовими заворушеннями.
Інцидент у садибі[]
У 1998 році відбулася низка подій, які згодом знищать саме Раккун-Сіті. Розумна біозброя, відома як "Королівська П'явка", напала на об'єкти "Амбрелли" в Арклейських горах, щоб помститися за смерть свого творця, доктора Джеймса Маркуса, за десять років до цього. Після нападу на Арклейську лабораторію заражений персонал не зміг керувати об'єктом, що призвело до втечі зграї церберів. Собаки почали нападати на мандрівників, за ними пішли групи до десяти зомбі, що полювали в лісі; першою жертвою стала жінка, знайдена в Кедрі 20 травня, на яку напали в горах і змили вниз по Мармуровій річці.[4] До середини червня було відомо про 20 загиблих: тринадцять місцевих мешканців Раккун-Сіті, на яких напали в їхніх будинках, і ще семеро мандрівників з інших штатів, що загинули в результаті п'яти окремих нападів.[5] Поліція досліджувала версію про те, що нападники були сектантами, які базувалися у схованці в горах і ритуально вбивали та з'їдали своїх жертв після вживання наркотиків, але вони зайшли в глухий кут, коли ні Міська лікарня Раккун-Сіті, ні місцеві аптеки не повідомляли про незвичайних клієнтів.[6] Не бувши впевненими у розкритті справи, поліція перекрила дороги, що вели до Арклей, і передала справу "S.T.A.R.S." у четвер, 9 липня.[4]
Напередодні місії команди "Браво" гелікоптер був пошкоджений агентом "Амбрелли" доктором Альбертом Вескером, якого призначили капітаном "S.T.A.R.S." "Амбрелла" мала намір знищити Арклейську лабораторію за допомогою "S.T.A.R.S.", яких потім мала вбити біозброя компанії, щоб довести їхню ефективність проти військово підготовленого підрозділу. Після того, як команда "Браво" перестала виходити на зв'язок, Вескер мав підстави відправити команду "Альфа" на екстрене завдання. Під час дводенного розслідування Кевін Дулі, Едвард Дьюї, Форест Шпаєр, Джозеф Фрост, Кеннет Дж. Салліван і Річард Айкен були вбиті біозброєю та незвичацними мутантами. Капітан Енріко Маріні був застрелений самим Вескером, коли стало зрозуміло, що він розкрив наміри "Амбрелли". Вескер заразив себе експериментальним штамом t-Вірусу за мить до того, як його простромив Тиран Т-002; це дозволило йому зберегти дані для себе і переконати "Амбреллу" в тому, що він загинув. Однак дії Кріса Редфілда, Джилл Валентайн, Баррі Бертона і Ребекки Чемберс, а також керівника "Амбрелли" полковника Сергія Владіміра завадили цьому, і він був змушений покинути об'єкт ні з чим, а Т-002 був знищений.
Спалах вірусу[]
Повернення вцілілих членів "S.T.A.R.S." з садиби в Арклейських горах на чолі з пілотом Бредом Вікерсом створило ряд проблем для контролю компанії над Раккун-Сіті. Завдяки тому, що "Амбрелла" мала контроль над мером міста і шефом Айронсом було вирішено розформувати загін "S.T.A.R.S." та замінити його на раккунський загін SWAT. Будь-які офіційні розслідування щодо інциденту у садибі були призупинені, а офіцерів "S.T.A.R.S.", які вирішать проводити неофіційні розслідування, було наказано знищити. Кріс, Баррі і Ребекка покинули місто, а Джилл тим часом проводила таємне розслідування в межах міста.
Протягом вересня t-Вірус потрапив до Раккун-Сіті завдяки Вільяму Біркіну, який допустив зараження прилеглих об'єктів "Амбрелли", щоб вони не завадили йому передати експериментальний вірус Голгофи американським військовим. До 16 вересня у лікарні Раккун-Сіті були закриті палати, щоб уповільнити поширення t-Вірусу, який місцеві жителі називали "хворобою канібалів".
У ніч на вівторок, 22 вересня, на Біркіна напала команда Служби безпеки "Амбрелли", яка прибула за зразком вірусу. Це призвело до низки подій, кульмінацією яких стало потрапляння t-Вірусу в озеро Перемоги через інфікованих щурів та зараження водопостачання. Міністерство оборони США запровадило воєнний стан у місті 24 вересня, оскільки десятки тисяч мешканців мутували у зомбі. Армія США, Національна гвардія США та Служба протидії біозагрозі "Амбрелли" (UBCS) були направлені на підтримку зусиль ASD, RPD та пожежної служби Раккун-Сіті (RFD) в евакуації цивільного населення. Попри ці зусилля, інфекція продовжувала поширюватися без значного опору. Армія США та Нацгвардія фактично розмістили солдатів на околицях міста, щоб запобігти витоку інформації про угоду уряду з Біркіним назовні. До ночі на вівторок, 29 вересня, місто було переповнене, а поліцейська дільниця Раккун-Сіті був закинутий.
Після екстреної наради в Конгресі щодо контролю спалаху, президент прийняв вкрай суперечливе рішення випустити по місту експериментальну термобаричну ракету. Операція почалася на світанку в п'ятницю, 1 жовтня, і знищила все місто. Офіційна кількість загиблих перевищила 100 000 осіб.[7] Після цієї події президент подав у відставку, зіткнувшись з обуренням громадськості своїм рішенням знищити місто. Що далі прогресував спалах, то більше розширювалася карантинна зона. Деякі люди виїжджали з цих районів, щоб вкрасти та взяти найнеобхідніше, що призвело до численних сутичок з правоохоронцями.
Те, що залишилося від Раккун-Сіті та прилеглих територій, було заблоковано, щоб утримати будь-який вцілілий біологічно небезпечний матеріал. У центрі зруйнованого міста був побудований урядовий дослідницький аванпост, в якому вцілілі матеріали можна було каталогізувати для досліджень.[8]
Cпадщина[]
Знищення Раккун-Сіті мало глобальні наслідки. Уряд США, який більше не був прихильним до незаконних інвестицій у біологічну зброю "Амбрелли", повернувся спиною до корпорації та заборонив американській філії "Амбрелли" вести бізнес, а потім ліквідував її. "Амбрелла" також була зобов'язана виплатити компенсацію сім'ям жертв. Корпорація оскаржила ці позови у так званому судовому процесі у справі Раккун-Сіті. Оскільки уряд США відігравав певну роль у спалаху вірусу і дотримувався політики заперечення існування біозброї задля національної безпеки, фактичні докази проти "Амбрелли" були спірними, а судові процеси тривали до 2003 року, завершившись лише тоді, коли доктор Альберт Вескер надав зразок даних власних досліджень "Амбрелли", що доводили їхню провину. Програш у суді призвів до банкрутства корпорації, а її генеральний директор, доктор Освелл Е. Спенсер пішов у підпілля, щоб уникнути ордеру на арешт, виданого як Сполученими Штатами, так і російською федерацією. Фактична природа цих даних була засекречена, і широка громадськість не знала про біозброю до паніки у Терраґріґії у 2004 році.
WP Corporation, TRICELL та інші фармацевтичні компанії також зіткнулися з негативними наслідками, коли з'ясувалося, що вони опосередковано допомагали "Амбреллі" в дослідженнях біозброї, закуповуючи хімікати. Щоб уникнути фінансового краху, Федерація фармацевтичних компаній надала прокурорам додаткові докази для використання проти "Амбрелли" після того, як їй запропонували амністію. Альянс із захисту від біотероризму (BSAA) був заснований для протидії потенційним загрозам біотероризму після краху "Амбрелли".[9] У 2005 році доктор Кертіс Міллер брав участь у серії біотерористичних атак у Гарвардвіллі та його околицях, щоб помститися за смерть своєї дружини й доньки в Раккун-Сіті. Пізніше з'ясувалося, що він був радикалізований доктором Фредеріком Давнінґом, колишнім дослідником "Амбрелли", щоб інсценувати свою смерть під час терористичної атаки та втекти з вірусною зброєю. Цей скандал призвів до розпаду WP Corporation і подальшої купівлі її компанією TRICELL.
Раккун-Сіті знову постало як політичне питання у 2013 році, коли президент Адам Бенфорд прийняв рішення публічно розкрити причетність уряду США до "Амбрелли". Однак "Родина" спровокувала біотеракт в Толл-Окс в день його промови, щоб змусити його замовкнути. Чи продовжили його наступники політику Бенфорда, невідомо.
У 2017 році ті, хто вижив і став свідком руйнування Раккун-Сіті, та їхні нащадки, як зазначалося в новинах і документах ЗМІ, все ще натрапляли на соціальні труднощамі, включно зі стигматизацією та дискримінацією з боку Сполучених Штатів через сумну славу, пов'язану зі спалахом вірусу 1998 року та його широким розповсюдженням.
Економіка[]
Завдяки взаємодії з компанією "Амбрелла" та близькості до Арклейських гір, економіка Раккун-Сіті поєднувала в собі промисловість і туризм. З боку промисловості, "Амбрелла" керувала хімічним заводом, чим забезпечувала роботою сотні людей. Разом з дочірніми компаніями, "Амбрелла" прямо чи опосередковано працевлаштовувала до 40% робочої сили Раккун-Сіті. Компанія мала високу репутацію в окрузі Арклей, і вони зробили значні інвестиції в інфраструктуру, такі як будівництво лікарні в рамках ініціативи "Bright Raccoon 21".[10] Ймовірно, поза контролем "Амбрелли" була дамба Раккун-Сіті, розташована на озері Перемоги. Ця дамба, можливо, забезпечувала місто електроенергією, а саме озеро Перемоги використовувалося як резервуар для питної води. Річки також використовувалися для транспортування човнами, а "Амбрелла" керувала причалом, з якого таємно вивозили біозброю.[11]
З боку туризму, Годинникова вежа Св. Михаїла була розташована в центрі Раккун-Сіті та була місцевою пам'яткою, зображеною на листівках.[12] Десь у місті був розташований Стадіон Воррена, де грала футбольна команда "Раккун Шаркс". У 1970-х роках було відкрито Раккунський зоопарк, який залишався популярним туристичним об'єктом до 1990-х років. Його талісман, Пан Єнот, був улюбленцем як серед мешканців міста, так і серед туристів. Зоопарк отримав фінансування для нових будівельних проєктів, таких як біокупол, хоча це стало предметом суперечок, коли його керівника звинуватили у незаконній купівлі-продажу орхідей для зоопарку. За межами самого Раккун-Сіті популярністю серед туристів користувалися Раккунський ліс і Арклейські гори. Дохід для місцевої громади, ймовірно, був також отриманий завдяки відкриттю Університету Раккун-Сіті на схід від Циркулярної річки.
Місцева медіаіндустрія в Ракун-Сіті також процвітала; у місті виходило кілька газет, серед яких "The Daily Raccoon", "Raccoon Today", "Raccoon Times", "The Raccoon Press", "Raccoon Weekly", "Raccoon Monthly" і "News Comet". Міська телерадіомовна мережа Раккун-Сіті забезпечувала місцеве телебачення, а RNN повідомляла про місцеві, національні та міжнародні новини. "Raccoon Toons" - місцева дитяча телевізійна програма, яка виходила з 6:30 ранку до 12 години дня щосуботи.
Транспортні шляхи Раккун-Сіті пов'язували промисловість і туризм воєдино. У 1960-х роках у місті була побудована трамвайна мережа, яка полегшила транспортне сполучення через Раккун-Сіті та до гірської громади Стоун-Вілль. Підземна залізниця братів Кайт була відкрита у 1969 році і забезпечила додатковий транспорт. До 1990-х років вона регулярно перевозила десятки тисяч пасажирів між вісьмома станціями. Однак на початку 1990-х років вона постраждала від кризи, і до 1998 року була фактично занедбана в неробочий час. Фінансування, схоже, було настільки поганим, що не могло підтримати структурний ремонт, оскільки тунелі під час інциденту зі знищенням Раккун-Сіті в 1998 році були визнані занедбаними.
Уряд[]
Місцеве самоврядування Раккун-Сіті базувалося на системі "мер-рада", де мешканці голосують окремо за законодавчу раду та мера-виконавця. Цивільний уряд складався з низки установ, більшість з яких до 1998 року були успішно інфільтровані корпорацією "Амбрелла". До них належали:
- Пенітенціарна служба Раккун-Сіті
- Пожежна служба Раккун-Сіті
- Поліцейський департамент Раккун-Сіті
- Служба екстреної медичної допомоги Раккун-Сіті
- Санітарне управління Раккун-Сіті
Географія[]
Раккун-Сіті було значною мірою, якщо не повністю, оточене гірським хребтом, відомим як Арклейські гори, які, в свою чергу, були частиною більшого регіону під назвою Раккунський ліс. Північні околиці міста були особливо близькі до цієї дикої місцевості, починаючи від долини Лінн. З гір витікало кілька річок, зокрема Мармурова, Еймс та Циркулярна, остання з яких протікала через сам Раккун-Сіті. Однак ліс не був повністю позбавлений людського життя. На цій території були розташовані такі села, як Стоун-Вілль і Кедр, а також хімічний завод "Амбрелли" і лікарня, яка була закрита в 1993 році.
Місто на захід від Циркулярної річки було розділене на житловий квартал, що охоплює південь, і центр, що охоплює північ, з вул. Еннердейл і поліцейською дільницею Раккун-Сіті, що утворюють межу між ними. Про Раккун-Сіті на схід від річки відомо небагато, окрім того, що там знаходиться Університет Раккун-Сіті, а на півночі - промислова зона, де розташований сміттєспалювальний завод P-12A.
Локації[]
Проживання[]
- Готель "Епл"
- Центральний готель
- Готель Ґрейді
Визначні місця[]
- Музей мистецтв Ламбса
- Кінотеатр
- Годинникова вежа Св. Михаїла
- Раккунський парк
- Раккунський зоопарк
- Стадіон Воррена
Бізнес[]
- Advanced Graphic Services
- Amagomihs
- Amiset
- Blue Mountain Storehouse
- HairTime
- Illumine
Цивільні служби[]
- В'язниця Дуґлас
- Поліцейська дільниця Раккун-Сіті
Освіта[]
- Початкова школа Раккун-Сіті
- Старша школа Раккун-Сіті
- Університет Раккун-Сіті
Фінанси[]
- Національний банк Джонсон
Уряд[]
- Раккунська Ратуша
Медицина[]
- Міська лікарня Раккун-Сіті
ЗМІ[]
- Міська телерадіомовна мережа Раккун-Сіті
- Раккунська преса
Громадський транспорт[]
- Залізниця братів Кайт
- Станція "Фауст Авеню"
- Станція "Фокс Парк"
- Станція "Маркет-Стріт"
- Станція "Саут Раккун-Стріт"
- Станція "Годинникова вежа Св. Михаїла"
- Станція "Стоун-Вілль"
- Центральний вокзал
- Станція "Раккун"
- Станція "Редстоун-Стріт"
- Станція "Роудс-Гілл"
- Станція "Стадіон Воррена"
- Трамвайна мережа Раккун-Сіті
Роздрібна торгівля[]
- Arukas
- Бар "Black Jack"
- Магазин велосипедів
- Цукерня
- Carnegie Love
- Кав'ярня "Sigourney"
- Dairy Fresh
- Dairy Fresh Foods
- Зоомагазин "Eagle's"
- Галерея
- Магазин зброї Кендо
- Бар Джека
- Knaok
- Книгарня Ларрі
- L.E. Books
- Нижній квітковий магазин
- MacLeed's
- Громадський ринок
- Раккунський торговий центр
- Аптека "Редстоун"
- Мінімаркет "Step 1"
- STAGLA
- Stonex
- Крамниця Суґі
- Toy Uncle
Ресторани[]
- Бургер Конґ
- Ресторан "Elephant"
- Emmy's
- Jim's Crabs
- Kol
- Пончики Мун
- MONMON
- Paul's
- Racco Bell
- Tony's Kitchen
Комунальні послуги[]
- Дамба Раккун-Сіті
- Озеро Перемоги
- Каналізаційна система Раккун-Сіті
- Підстанція Раккун-Сіті
Додаткова інформація[]
- На початку Resident Evil 2 гравець натрапляє на крамницю "Arukas". Задом наперед читається як "Сакура" - ім'я персонажки з серії Capcom Street Fighter.
- Пейзаж Раккун-Сіті, який можна побачити в головному меню та в заставці Resident Evil 2, змодельовано за реальним містом Монреаль, Квебек.
- В англомовному мануалі до версії Resident Evil 2 для GameCube зазначено, що Раккун-Сіті було маленьким селищем до того, як у ньому з'явилася компанія "Амбрелла". Однак мануал не був написаний сценаристами серії.
- У Resident Evil 3: Nemesis Джилл натрапляє на зоомагазин "Eagle's". "Eagle (орел)" - це відсилання до персонажа Street Fighter. Над дверима також багато вивісок з королівським символом, що оточує назву CAPCOM.
- У Resident Evil 3: Nemesis можна побачити напис "Biohazard 4" на вулиці біля ресторану.
- У грі Resident Evil 3: Nemesis на початку вступної кат-сцени з розповіддю Джилл, на якій зображено Норт Стріт у Бостоні, штат Массачусетс, що вигинається праворуч, можна побачити вивіску з написом "GRADY'S INN" на будівлі.
- У скетчі американського телешоу "Robot Chicken" було показано Раккун-Сіті. Персонажі "Mario Kart" були змушені об'їжджати небажані міста, і Йоші зрештою потрапив до Раккун-Сіті, де його з'їли зомбі.
- У коміксі Йонена Васкеза "I Feel Sick" головна героїня йде на побачення з молодим чоловіком, який згадує, що був у Раккун-Сіті. Згодом молодий чоловік виявляється зомбі і починає їсти офіціанта.
- В аркадному режимі гри Ultimate Marvel vs. Capcom 3 кінцівка за персонажа коміксів Marvel, Єнота Ракету, показує, як персонаж відвідує Раккун-Сіті, почувши про нього від Кріса Редфілда. Не знаючи правди, він, як показано, пробивається крізь орди зомбі.
- У Resident Evil 7: Biohazard на борту корабля Аннабель на столі другому поверсі можна знайти журнальну статтю про Раккун-Сіті, в якій говориться: "Минуло 16 років після кошмару в Раккун-Сіті, а вцілілі досі страждають". Дивно, але цей самий журнал можна знайти в кімнаті відпочинку в демо-версії Resident Evil 2.
Галерея[]
Бібліографія[]
- Такео, Сакамото, ed (1997). Inside of BIO-HAZARD. Famitsu. ISBN 4-89366-659-2.
- Тахара, Сейджі (田原 誠司), ed (1998). BIOHAZARD 2 Official Guide Book. Японія: Famitsu.
- Хамамура, Коічі, ed (2002). biohazard Kaitai Shinsho. Famitsu. ISBN 4-7577-0980-3.
- Самнер, Крістіан; Шоттен, Брайан; Овен, Майкл, eds (9 листопада 2005). Resident Evil Archives: Umbrella's Virus Uncovered. Переклад Zpang America, Inc.. BradyGames. ISBN 0744006554.
Джерела[]
- ↑ Resident Evil Outbreak File #2 (2004), файл: "Стара брошура".
- ↑ Archives, с.297.
- ↑ Resident Evil Outbreak File #2 (2004), файл: "Записник Курта".
- ↑ 4,0 4,1 Resident Evil (1996), файл: "Скрапбук".
- ↑ Inside of BIO-HAZARD.
- ↑ Мацуяма, biohazard, "Кріс Редфілд".
- ↑ Resident Evil 3: Nemesis (1999), сцена: "Нещасний випадок".
- ↑ Resident Evil Outbreak (2003), сцена: "Епілог".
- ↑ Resident Evil 5 (2009), файл: "BSAA".
- ↑ Resident Evil 3: Nemesis (1999), файл: "Путівник по місту".
- ↑ Resident Evil Outbreak File #2 (2004), файл: "Письмові доручення".
- ↑ Resident Evil 3: Nemesis (1999), файл: "Листівка з годинниковою вежею".
Шаблон:Раккун-Сіті
Шаблон:Лор Resident Evil 2 | |
Шаблон:Лор Resident Evil 3: Nemesis | |
Шаблон:Лор Resident Evil Outbreak | |
Шаблон:Лор Resident Evil: The Umbrella Chronicles | |
Шаблон:Лор Resident Evil: The Darkside Chronicles | |
Шаблон:Лор Resident Evil 2 remake |